Київстар ПРОТИВ ДФС: сильный донарахування податків на мільярд впливає на нацбезпеку

Фото Київстар

Україна втратила майже п’яту частину економіки протягом останніх двох років. И економічне зростання є питанням виживання країни.

Одним з найважливіших інгредієнтів рост ВВП є відновлення довіри між економічними агентов.

Чому гучний спір між Державною фіскальною службою и телекомунікаційною компанією «Київстар» є поганим знак для економістів?

Після різкого падение в 2014-2015 годах роках українська економіка, по прогнозам, цього года зросте приблизно на 1%.

Уряд досяг макроекономічної стабілізації, и наразі VoxUkraine очікує на певне економічне відновлення. Проте це відновлення, імовірно, буде незначним внаслідок політичної нестабільності и слабкості економічних установ.

Важливість економічного зростання

Успішне економічне відновлення и стале зростання є фундаментальними для успішної реалізації реформ в Ukraïni.

Без економічного процвітання українське суспільство розчарується в уряді та нових політичних лідерах, що прийшли до влади, чем в 2014-2015 годах роках, створюючи основой для повернення до влади еліт, що підтримували режим Януковича.

Мы вже спостерігаємо перші ознаки цього процесу: вкрай низьку громадську підтримку президента и прем’єр-міністра,що складає обов’язки, та постійну політичну кризу. Питання економічного зростання – це насправді питання національної безпеки и суверенітету України.

Економічне зростання, не народжується з нізвідки або за бажанням політиків. Воно ґрунтується на дотриманні майнових прав, чинному верховенстві права, забезпечених правовими санкціями договоры и довірі підприємств одне до одного до уряду.

Створення цих передумов потребує координованих эти ретельних зусиль із стороне законодавчої, виконавчої та судової гілок влади, а також з стороне медіа, бізнес-спільноти та суспільства в цілому.

Наразі поступ України вкрай повільний: Індекс економічної свободи центра Heritage Foundation розташував Україну на 162 місці зі 178, зазначивши відсутність помітного поступу за останні два роки.

Организация Податкові против «Київстар»

Яскравим прикладом є нещодавнє донарахування податків на суму 1 млрд грн, що податкові организация наклали на провідного телекомунікаційного оператора «Київстар».

Згідно з матеріалами ЛІГА.net, «Київстар» отримав більше ніж 4 млрд грн від компанії «Ельбрус», що здійснювала роздрібну торгівлю стартовими пакетами картками та поповнення рахунку «Київстар». Компанія небольшой відношення до попереднього президента Віктора Януковича и нав’язувала телекомунікаційним операторам свої послуги.

«Ельбрус» була посередником між «Київстар» та реальними дистриб’юторами и взяла плату за свої послуги.

У відповідь на розслідування прокуратури представники «Ельбрусу» відмовилися визнавати підписи на низці документів, на підставі яких «Київстар» відвантажував їхній компанії картки. Згідно з позицією Верховного Суда, така обставина може слугувати один із доказів того, що транзакція булла «фіктивною».

При таких випадку операції, подібні до мирного, що здійснювали «Київстар» з «Ельбрусом», можуть бути визнані недійсними. Це дозволяє податковим органам вважати, що прибутки, отримані «Київстар» від «Ельбрусу», не пов’язані з витратами, зазнаними компанією «Київстар» зв’язку з відвантаженим «Ельбрусу» товаров.

У зв’язку із цим оподаткуванню «Київстар» підлягає все сума виручки, а не лише прибуток від здійснення транзакції, а також компанія має сплатити штраф за нібито ухиляння від сплати податків. Проте «Київстар» уже платить податки на прибуток, отриманий від цих операцій.

Який здесь зв’язок з економічним зростанням?

Ситуація з «Київстар» ілюструє поширену практику, p суди та податкові организация визнають комерційні операції «фіктивними» и, таким чином юридично недійсними на сумнівних підставах, то числі якщо одна сторона договора відмовляється визнавати свій підпис на угоді або документами, що стосуються його виконання.

Ця практика має декілька несприятливих наслідків, які негативно впливають на здатність українського бізнесу до діяльності и зростання.

По-перше, вона позбавляє договори позовної силы. Якщо будь-яка зі сторін договору може какой-p відкликати свій підпис на відповідних документами и державні организация визнають такі договори недійсними, вони втрачають обов’язкову силу.

Відповідно до цієї практики, будь то сильная сторона може какой-p переглянути договір, погрожуючи анулювати свій підпис.

Унаслідок цього будь які інвестиції стають ризикованими, то, що їх повернення залежатиме від бажання сторін. Економісти називають це середовищем неповних договорів та «холд ап», що призводить до вкрай низької ефективності.

Сильный и p виконання договору забезпечується в інших країнах у разі, якщо одна сторона відмовляється визнавати свій підпис?

Суди розглядають доказову базу, що, чи дійсно відбулися переговори, чи вони були проведені добровільно, и чи один або обидві сторони виконали свої зобов’язання відповідно до договору.

Іншими словами, якщо є переконливі докази переговорів, виплат та доставка товарів, тоді договір визнається дійсним и забезпечується його виконання.

В Ukraïni це не завжди так. Подальший ризик криється в оскарженні транзакції завтрак стороне податкових органів, навіть якщо обидві сторони задоволені угодою.

Підприємства закономірно реагують на цю невдалу практике більш ретельною юридичною експертизою своїх контрагентів эти співпрацею лише з перевіреними партнеров. Це коштує їм дорого принаймні з двох причин.

По-перше, компанії змушені витрачати більше коштів на юридичну підтримку та ведення бізнесу.

-Друг, вонь уникають співпраці з новими партнерами, знижуючи конкуренцію на ринку и створюючи бар’єри для входа в ринок.

Ця проблема є особливо руйнівною для України. Наразі країна відновлюється після економічної кризи и водночас реструктурує свій бізнес, переорієнтовуючи свою міжнародну торгівлю з Росії в ЄС та інші країни.

Ці процеси неминуче означають, що підприємства повинні вибудовувати нові відносини одне з одним. Якщо компанії бояться співпрацювати з новими партнерами, відновлення d перетворення просуватимуться повільно або взагалі не зрушать з місця.

Ця практика також дискримінує малий бізнес у непомітний спосіб. Великі підприємства краще підготовлені до того, щоб мати справу з невизначеністю щодо визнання и примусового виконання договорів державою и судов. Они відбувається економія за рахунок масштабів, p вонь наймають юристів та тримають великі адміністративні відомства, що стежать за цими ризиками.

Врешті, є питання повноважень податкових органів щодо визнання договорів недійсними. Будь які повноваження створюють умови для корупції, p податкові организация можуть спокуситися ідеєю тиснути на фірми, не лояльні до них, до держави або до владних політиків.

Лояльність у цьому випадку може набувати різних форм – від хабарів готівкою до обіцянок не конкурувати в зоні зацікавлень політиків, що керуються корисливими інтересами.

Висновки

Довіра и правила вкрай важливі для ведення економічної діяльності. Якщо Україна прагне статья успішною в економіці, а отже, и в політиці, правительство got зосередитися на підвищенні безпеки майнових прав мінімізації повноважень державних установ анулювати договори, що були укладені d виконувалися в законному порядке.

Потрібно оберігати підприємства, що працюють на законних підставах и платять податки. Важливо, щоб успішні компанії продовжували діяльність та інвестиції в економіку.

Підприємства повинні платити податки, але всі вони мають оподатковуватися згідно з єдиними правилам, и податкова політика не має чинити на бізнес руйнівний вплив. Повноваження податкових настройки необхідно обмежувати, abi попередити виникнення корупції.

Економічне відновлення та зростання – це питання життя i смерті для України. Для його відсутності суспільне невдоволення підтримуватиметься, штовхаючи країну з однієї політичної кризи в іншу.

Якщо Україна прагне зростати економічно, вона потребує зарубіжних інвестицій, обміну технологіями и прибытие на ринок успішних зарубіжних компаній з високою репутацією, що використовують найкращі бізнес практики.

Це відбудеться лише для достатньої прозорості, легкості в навігації та відкритості бізнес-середовища. А головне – правила мають бути чесними d однаковими для всіх.

Застереження: «Київстар» повідомив авторів цієї статті про суперечку між компанією и податковими органами и ищу їх висловити власну думку. Компанія «Київстар» не здійснювала жодного редакційного контроль над статтею.

Представники «Київстар» не маленький впливу на зміст статті до її публікації. Автори, VoxUkraine та інші роботодавці авторів не отримали жодної фінансової винагороди від компанії «Київстар» за написання цієї статті.

«Київстар» виступав контриб’ютором VoxUkraine у проекті з підтримки молодих талантів Mindsketch. «Київстар» надає підтримку Київській школі економіки, в якій працює один з авторів статті. Президент «Київстар» є членом ради директорів Київської школи економіки. Президент «Київстар» и автори не проводят жодних переговорів стосовно цієї статті.

Автори — Тимофій Милованов та Володимир Білоткач, VoxUkraine

VoxUkraine спеціально для Економічної правди

Все о: Київстар, ДФС, ВВП