Між двох вогнів: як вижити в тарифних іграх

Крaїнa бaгaтo рoків нeeфeктивнo викoристoвувaлa свoї eнeргoрeсурси. У пeршoму випaдку — зa рaxунoк низькoї зaрoбітнoї плaти тa підвищeниx цін нa укрaїнські тoвaри, у другoму — зa рaxунoк сплaчeниx пoдaтків тa зoвнішніx пoзик. Дeсятки рoків нaймaні рoбітники в тиші кaбінeтів приймaли рішeння прo рoзпoділ нaрoдниx рeсурсів і зaлучeння інoзeмниx крeдитів, ствoрюючи дeржaвні борги, які повертатимуть наступні покоління. Реальні стратегічні інтереси суспільства підмінюються приватними, а для імітації турботи населенню пропонують хибні безкоштовні блага, за які в результаті воно сплачує змарнованим часом та розкраденою країною. Суспільство повинно перестати сподіватися на добрих чиновників, які будуть захищати його інтереси. Право обирати владу та делегувати їй управління своєю долею народжує обов’язок контролювати роботу обраних. Викривлена цінова політика в галузі енергоресурсів давала споживачам хибні сигнали і на два десятиріччя заморозила в Україні процес енергозбереження. Інфраструктура і засоби виробництва, що дісталися їй у спадок з радянських часів, мали низьку енергоефективність. Іронія долі і в тому, що заручниками ситуації стали самі можновладці: їх маєтки, побудовані на «зарплату державного службовця», тепер теж треба буде опалювати за повною вартістю. Вийти з темряви За все треба платити, у тому числі — за власні помилки. За роки незалежності уряди замість модернізації активів передавали найкращі з них у приватні руки. Електроенергія дотувалася коштом бізнесу та промисловості, газ — за рахунок бюджету і кредитів.
Наразі досвід створення та ліквідації у 2011 році та 2014 році комісій шляхом видання указу президента підтверджує відсутність зазначених якостей у державного органу, що існує у такому правовому полі. Завдання — не довірятися черговій хвилі популізму, не самозаспокоюватися, вважаючи, що зміна людей у владних кріслах поміняє закони економіки. Фото unian.net  Треба міняти не людей у владі, а систему, у якій вони працюють. У реаліях безальтернативного панування в українській енергетиці великих приватних та державних монополій надія на прозоре та справедливе ціноутворення на ринках газу та електроенергії без функціонування незалежного та прозорого регулятора примарна.
Завчасне визначення та оприлюднення методик прийняття рішень та вихідних даних, що використовуються при їх формуванні. Надію на вирішення ситуації дає розуміння важливості цих проблем низкою депутатів, які готові захищати регулятора від посягань на його незалежність. Мета документа — виправити ситуацію. На виконання вимог енергетичного співтовариства та угоди про асоціацію з ЄС Кабмін недавно розробив законопроект №2966 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Є сподівання, що завдяки спільним зусиллям небайдужі українці зможуть замість витрачання часу на перегляд безрезультатних політичних ток-шоу власноруч контролювати процеси прийняття владою доленосних для країни рішень. 3. Основним завданням постає забезпечення прозорості діяльності як самої комісії, так і галузі в цілому. Перелік норм, які потрібно включити у законопроект, може бути таким. Андрій Зінченко, Олександр Карпенко, Олег Гетман, експерти групи з реформи енергетичного сектора громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ»

Все про: НКРЕ, законодавство, тарифи Публічність засідань регулятора шляхом відеотрансляції в інтернет у реальному часі, з можливістю подальшого вільного перегляду архіву відеозаписів. Беручи до уваги історію з перетягуванням повноважень щодо забезпечення політичної незалежності іншого не менш важливого для країни органу — Національного антикорупційного бюро, можна констатувати, що це питання стане предметом політичних торгів у парламенті. Однак після його подання у Верховну Раду виявилося, що більша частина норм із забезпечення політичної незалежності та прозорості у законопроекті відсутня.
Синдром популіста
Використовуючи болючу тему, популісти грають на людських почуттях: бажанні справедливості, звичному для українців патерналізмі та остраху перед змінами. На осінь заплановані місцеві вибори, тому за дешевим політичним капіталом ганяється кожен, а спекуляції навколо тарифної теми — одна із запорук успіху. Критика, яка могла би стати рушієм для якісних змін, зводиться до тези «ця влада погана, прийдемо ми, і ви знову платитимете мізерну ціну за ресурси». Скориставшись обуренням суспільства черговими таємними махінаціями влади з рахунками, набирають ваги політичні популісти. Натомість варто було би змусити владу розшифрувати, як формувалася нова ціна, загострити увагу на енергозбереженні, просуванні відповідних державних програм, створенні цілісної системи обліку спожитих ресурсів. Довіряй, але перевіряй З іншого — популісти, які проповідують шкідливі для майбутнього країни ілюзії. З одного боку — влада, що не вважає за потрібне пояснювати громадянам зміни цінової політики та брати до уваги поточний рівень доходів населення.
Про «затягування пасків» говорили багато, майже так само часто, як і про «реформування країни», «прозорість політики» та «нове життя».  Фото unian.net За останні десять років брак коштів газового монополіста за спожитий населенням газ перевищив 14 млрд дол. Таким чином, навіть попри готовність суспільства прийняти підвищення цін, закритість галузі та абсолютна відсутність діалогу комісії та суспільства спричинили прогнозовану реакцію: обурення та відторгнення. Перше й найнеобхідніше рішення було очевидним: усунення дефіциту НАК «Нафтогаз». Тарифний «бліцкриг» порушив питання щодо незалежності регулятора, прозорості його діяльності та об’єктивності в процесі прийняття суспільно важливих рішень. За відновлення фінансової рівноваги газового монополіста взявся новий склад Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг — НКРЕКП, створеної указом президента №694. Фото unian.net

Підвищення тарифів — болюче питання для більшості українців. Після довгих років панування популізму та реалізації незрозумілої політики вона потребувала рішучих та прозорих дій. Ні експертне середовище, ні, тим більше, звичайні громадяни досі в повній мірі не зрозуміли, на основі чого було складено такі тарифи. Згодом, коли «Нафтогаз» та НКРЕКП почали публікувати окремі порції інформації щодо тарифної реформи, стало зрозуміло, що імідж регулятора як неупередженого арбітра, який повинен балансувати інтереси суспільства, держави та постачальника, дискредитовано. Ця «чорна діра» була глобальною проблемою для української економіки.

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.